заплутати


заплутати

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "заплутати" в других словарях:

  • заплутати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • умотати — заплутати, утруднити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • заплутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заплутати. || заплу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Складний, важкий для сприйняття …   Український тлумачний словник

  • затьмити — млю/, ми/ш; мн. затьмля/ть; док., перех. 1) Зробити щось темним або невидним, прикривши, затуливши собою або чим небудь; затемнити. 2) перен. Перевершити кого , що небудь своїми якостями, досягненнями і т. ін. 3) перен. Зробити менш зрозумілим;… …   Український тлумачний словник

  • каверза — и, ж., розм. 1) Підступ, що його хто небудь чинить, аби ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига. 2) Злий, підступний жарт, зла витівка …   Український тлумачний словник

  • ключкувати — у/ю, у/єш, недок., мисл. Тікаючи, навмисне кидатися в різні боки, щоб заплутати сліди (про зайця, лисицю й т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • позаплутувати — ую, уєш, док., перех. Заплутати все чи багато чого небудь, у багатьох місцях …   Український тлумачний словник

  • покошлатити — а/чу, а/тиш, док., перех. Зробити кошлатим, скуйовдженим, покудланим. || перен. Заплутати, розтріпати (злаки, траву, листя, гілки і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • попетляти — я/ю, я/єш, док., розм. 1) неперех. Петляти якийсь час. 2) у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін., неперех. Пролягти, бути розташованим із вигинами в різних напрямках. 3) перех. Заплутати (сліди) …   Український тлумачний словник

  • поплутати — аю, аєш, док., перех. 1) Безладно перевити, переплести що небудь (нитки, волосся і т. ін.); заплутати. || Перемішати, привести в безладдя розташування яких небудь предметів, порушити порядок чого небудь. 2) перен. Позбавити правильності, логічної …   Український тлумачний словник